-Я сьогодні стану татом,-
Вітя заявив відразу,-
Буду з гордістю казати:
-Ми народжували разом!
А дружина верещала
У пологовій вже залі,
Медсестра й черговий лікар
Бігали, як на вокзалі.
Акушерка метушиться:
-Все нормально, йде голівка…
Вітя глянув, поточився,
Як сніп, гепнув на долівку.
Санітарка – баба Дуся
Рятувать таких навчилась:
-Прокидайтеся, татусю,
У вас доня народилась.
В нашатир вмочила ватку,
Попід носом поводила,
І по щоках, для порядку,
Кілька ляпасів вліпила.
Ледь прочумався наш Вітя,
Що до чого – прояснилось…
Та у сні таке жахіття
За усе життя не снилось!
-Слава Богу, що не хлопчик…
Як родити, я вже знаю,
Щоб, як я, мій син так мучивсь?
Ворогу не побажаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864320
Рубрика: Гумореска
дата надходження 10.02.2020
автор: Катерина Собова