В шаленому ритмі, швидких марафонах,
У битвах дріб’язкових і смішних,
У соцмережах, власних телефонах,
Під ковпаками офісів скляних
Блукає щастя, сіре, непримітне,
Шукає прихистку і тулиться до ніг.
Знайти б того, кому воно потрібне,
Хто б відігріти, полюбити мале зміг.
А всім потрібно зразу щоб велике,
І сите, і красиве, неземне.
Так з дня у день, напівголодне й дике,
Блукає щастя, втомлене й сумне.
Збирає крихти хліба під ногами,
Ховає у кишені, наче скарб,
Легкі усмішки й радість нашу з вами,
Взаємних почуттів краплини фарб.
Буває, злодієм залізе в чиюсь хату,
Наїсться вдосталь, якщо буде чим,
І виросте… і стане хтось багатим
Великим щастям, гарним, неземним.
Блукає щастя, падає під ноги
Здоров’ям батьківським чи успіхом дітей,
Чи добрими звістками на пороги,
Чи теплими словами від людей,
Цвіте у маминому саду чорнобривцем,
Смакує з пирогами й молоком…
Ти маєш це? Вважай себе щасливцем!!!
Стрічай його із хлібом-рушником.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864270
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2020
автор: Волинянка