[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ehtcbaOegLs[/youtube]
Так нелегко йти весні назустріч,
Забаганки всі її пройти..
Потім роздивитись і відчути,
Що не досягла усе ж мети.
Тут зненацька вдарить морозець,
Сніг посипе, ніби з рукава.
Це зима звела все нанівець,
Що вже довго у душі трива.
І зима з весною вперемішку,
Подадуть надію й заберуть.
Кине раптом сонечко усмішку,
Та сніги все раптом заметуть.
І закрутять, ніби циган сонцем,
Стане тепло-тепло на душі,
Гляну із надією в віконце-
Там ідуть зимові вже дощі.
Так триває довго два в одному,
Та зима завжди перемага
У двобої, що не знає втоми.
Дуже довго так трива снага.
Може, просто не чекать погоди,
Прийде все ж зимі оцій кінець.
Потечуть весняні тихі води,
Тільки б не урвався вже терпець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864201
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2020
автор: Н-А-Д-І-Я