Снігом запорошена калина

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2UoyBYOJ6oE[/youtube]
Снігом  запорошена  калина,
Під  моїм  вікном  ще  міцно  спить.
Та  у  снах  вже  бачить  теплу  днину,
А  в  гілках  лиш  вітер  шарудить.

Він  зігрітись  тут  не  був  би  проти,
До  червоних  ягід  припадав.
Манять  запорошені  щедроти,
Та  тепла  від  неї  не  дістав.

Зазирнув  в  вікно  бешкетник  -  вітер,
Поглядом  зустрілись  віч-на  віч,
Захитались  кетяги  і  віти,
Розгулявся  вітер  навсебіч.

Спересерддя  замітав  сліди,
І  заплакав  він  чомусь  із  злості.
Хто  посмів  вночі  прийти  сюди,
І  порушив   тільки  його  простір?

Хто  кидав  калину  у    вікно,
Хто  стояв  тут  до  самого  ранку?
Бачив  вітер,  хто  ходив  давно.
Цілував  кого,  аж  до  світанку.
                       [img]https://avatars.mds.yandex.net/get-pdb/918543/fb70cea6-4755-4c2d-91c1-6d6a4cee556b/s1200[/img]



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864091
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2020
автор: Н-А-Д-І-Я