Містерія Середньовіччя

Притиште  своїх  кроків  рух
Вгамуйте  подих  свій  на  мить
Вслухайтесь  пильно  в  серця  стук
Слова  віщують  вирок  долі

Тут  всюди  чути  несказані  слова
Та  подих  нот  неспіваних  мелодій
Усюди  ниток  заплутані  стежки
Застиглі  в  мурах  щастя  голоси

Дитячий  сміх,  пісні  весільні
Плач,  прокльони,  радість  та  журба
Тут  дружби  дух  витає  поміж  стін
Легенди  про  любов  та  зраду

Тут  легко  втупитись  у  темний  кут
Й  навіяти  собі  ряд  усіляких  тверджень
А  можна  йти  за  серцем  уперед
Допоки  промінь  світла  не  засяє

Розплутати  усі  клубки
На  всі  питання  дати  твердження  тверді
Пізнати  правди  келихи  гіркі
Що  потім  стануть  медом  на  вустах

І  буде  що  сказати  та  згадати
Нащадкам  в  приклад  
Карбує  память    дукати  золоті
Щоб  було  чим  на  старість  свою  цінність  берегти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863995
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2020
автор: Ігор Сас