Чорна ніч розкрила тиші нутро:
Ненаписаний знову лист,
А паперу білий батист
Зберігав думок мовчазне тавро.
На важницях хитких свідки долі.
Серцю радість чи вже поміст?
А той сум - печалі соліст
Тиснув клапан під знаком бемоля.
Не від Кафки вік і мурахи крах -
День піднявся на повний зріст.
Молитовного тону міст
Прокладав, тамуючи в серці страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863268
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)