Віддавна вже нам міністри
"Грають мармуліка"
Про програму "суперову"
"Доступнії ліки".
Й не важливо, що мож швидше
Небіжчиком стати,
Ніж аптеки, де "Доступні Ліки" відшукати.
Й що програма ця "забула"
Купа препаратів,
І що вони дуже часто
Є фальсифікати.
А хотілось би спитати:
Як воно так сталось,
Що ці ліки для людей
Недоступні стали?
Ціни на них як в Європі,
Може навіть й більші,
Хоча ми від європейців
В десять раз бідніші.
Роздивляєшся в аптеці,
Хтів би полічитись,
Та не мож до ліків грішми
Тими доступитись.
Ні, ну декілька таблеток
Ти купити годний,
Але потім будеш місяць
Ходити голодний.
І міркуєш: чи лічитись
Й з голоду "загнутись",
Чи "хрякнути" від хвороби,
Але ситим бути.
Є ще й інші варіанти:
Мож кредит узяти,
Чи корову, якщо маєш,
На ліки продати.
Якщо ж лікар не "голодний"
Тобі попадеться -
Лиш свинею лікування
Може обійдеться.
А хто лежить у палаті
Й нема грошей зразу -
То лікарі не підходять,
Якби мав заразу...
А може вже час, міністри,
Знизити ті ціни,
А не "впарювати" людям
Програми сумнівні.
Й "викинути із цін" трутнів
Й паразитів всяких,
Щоб мільйони не "смоктали"
Із нас, немов п'явки.
28.1.2020.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862967
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2020
автор: тарпик