Коли довго не було дощу

не  треба  нічого
лиш  слухати
падає  дощ
краплини  по  шибці  вікна  
дріботять  довгожданні
земля  набрякає
приймаючи  воду  крізь  товщ
далеке  fortissimo  грому  
в  небеснім  органі
купається  в  ранішніх  водах  
садок  за  вікном
і  травень  лоскоче  траву  
за  оголені  п'яти
а  спогади  ночі  
наповнюють  душу  вином
і  мляво  злітають  
під  стелю  малої  кімнати
не  треба  нічого
лише  відчувати  тепло
двох  наших  долоней
що  міцно  сплелись  на  подушці
устами  торкати  і  очі  твої
і  чоло
і  тихо-претихо  "люблю"
шепотіти  на  вушко

05.2019-21.01.2020

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862730
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2020
автор: Мазур Наталя