Укус кохання

Під  каптурами  змучених  два  тіла.
Вона  до  нього  в  темряві  летіла,
А  він  лиш  аромат  душі  ловив
І  дивно  так  ті  вогники  манив.

А  може  поклики    рубінових  очей?
І  під  покровом  жаданих  ночей
Вони  лиш  мовчки  голосно  кричали,
І  гинули,  в  той  час  як  виживали.

Закони  палко  і  шалено  розбивали
Та  скельця  знову  в  купу  забирали...
А  відображень  їхніх  не  було,
Усе  минуле  нині  загуло...

А  може  він  це  пісню  завивав?
Свій  голос  наче  вина  проливав.
Із  кухля  сміло  тінь  її  надпила,
У  той  момент  навіки  оп'яніла...

Солодкі  муки,
Ті  холодні  руки.
У  них  не  кров,  а  чорий  дим  тече.
Пролине  час  і  сонце  знов  пече...

Момент  і  кігті,    шия  та  вуста,
Надія  та  прозора  і  пуста...
Колись  нічого  геть  не  відчували
І  світ  цей  тихо  полишали.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2020
автор: Redimun