І пройде дощ,
Протече вода грозою.
Нехай душевний:
Все забуде.
І... Ні! Нехай більш,
І не згадує ніколи:
Ні одного спомину,
Що було...
Неначе іще живі,
Душевні мрії.
Так, наче іще може
Так любити.
Хай забуває,
Хоч днями у ночі,
Хоч в цілу вічність,
До краю зграї.
Все ж нормально?
Хоч раз в ніколи!
Цього разу...
Хоч перших три хвилини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2020
автор: Fills Agler