З нею не злочин грабувати банки;
Стріляти у зорі на бруденшафт;
Летіти у ше'велі з різаним дахом;
Лишивши позаду вогні у містах.
Спалити машину серед поляни.
Сміючись кохатись з вогнем;
Курити і пити доп'яну...
В якогось мажора вкрасти харлей.
І без страху,в тумані, прорвати кордони.
Розрізати дорогу, як стрічку життя.
Нічого й ніколи не існувало до цього -
Тепер тільки ти, тепер тільки я!
Тепер ти губами торкаєшся спини -
Тепер ми мчимо назустріч вітрам.
І цей момент, ці секунди, хвилини -
Варті того, що я і не мав.
Дорога нічна. Розхристаний вітер.
Свободою пестить наші обличчя.
Небо - це велич, над головою.
Яскраві вогні чужої столиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2020
автор: Віталій Марченко