Ларисі Іванівні Григор’євій


Душа  у  неї  щира  і  свята  –

У  цьому  переконуюсь  щоразу.

Життєве  її  кредо  –  доброта,

А  це  й  поступки  –  не  солодкі  фрази.


Для  неї  совістливість  –  поводир,

Сприймає  успіх  інших,  ніби  власний.

У  цім  переконався  не  один.

Така  не  підведе.  Та  й  жінка  класна.

Їй  до  лиця  розкішна  сивина

І  блиск  очей  у  сонячній  оправі.

Болить  їй  ця  непрохана  війна,

Де  небо  синє  в  кров’яних  загравах.


Я  жінку  знаю  цю  не  так  давно,

Але  між  душами  місток  ми  спорудили.

Мене  приваблює  в  ній  мудрості  зерно

І  бачу  в  ній  близьку  мені  людину.  
24.01.2020.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862675
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Ганна Верес