Без білої перуки

Чарівно  усміхнулась,  мов  весна,
Азарту  наганяє,  як  у  покер.
А  то  мов  осінь  сива,  -  враз  сумна,
Чи,  може,  вже  потрібен  з  фірми  брокер?

Думки  її  не  розгадати  нам.
Зима-пустуха  незвичайна  нині.
Щоденних  ребусів  осів  туман.
І  чи  розкриє  таємничу  скриню?

Січневий  ранок  зиркає  в  вікно,
І  сонце  простягає  знову  руку,
А  карти  розкладає  в  казино
Зима-круп*є  без  білої  перуки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862644
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2020
автор: Світлая (Світлана Пирогова)