Вірш про скромність.

Скромність,  для  мене  найвища  особа...
Є  хвастуни  в  нас.  Але  вони  не  є  від  Бога.
Скромність  тиха,  непоказна,  мала.
Але  добрі  речі  робить  вона...

Бо  тихенько  сидить  собі  у  кутку.
Та  подає  мені  силу  таку,
З  якою  я  роблю  лише  добрі  справи,
Корисні...  Не  треба  мені  криків  -  "Браво".

Бо  скромно  сидить  собі  у  кутку...
Ось  скажу  вам  тезу  таку  -
Якщо  хвалитися,  я  ніколи  не  буду,
До  мене  завжди  потягнуться  люди...

Бо    хвалити  треба  лише  тільки    Бога.
А  зі  Скромністю,    буде  завжди  -  перемога.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862616
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 26.01.2020
автор: golden-get