Мокрий сніг періщить в обличчя.

Мокрий  сніг  періщить  в  обличчя,
Заховаю  у  ньому  свій  нежить.
Ти  приходила  із  потойбіччя,
Зі  старої  похилої  вежі.

Ти  приносила  щастя,  у  жменях.
Я  з  жагою  свердлив  твої  очі.
І  лилося  тепло,  в  наших  венах,
Від  світанку,  до  пізньої  ночі.

Та  на  жаль,  все  квапливо  скінчилось.
Напоролась  любов  на  ножі.
Моє  серце,  на  друзки  розбилось  —
Спорожніла  частинка  душі...

Ти  пішла,  гордо  дивлячись  в  небо.
Твоя  постать  без  краю  велична.
Та  залишила  лиш  після  себе,
Тільки  сніг,  що  періщить  в  обличчя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862614
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2020
автор: Roma S