Сірим пилом рутини вкривається
День за днем. Ми йдемо в кабалу.
Світло в ній вже ледь-ледь пробивається
Крізь брезентово-сіру імлу.
З блідо-сірою долі покорою
Сірим тембром звучать голоси,
Сірі запахи сірого кольору
Звично втягують наші носи.
І щоденно бруківкою сірою,
Умикаючи автопілот,
Бредемо, переповнені вірою
В магнетизм кольорових банкнот.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862463
Рубрика:
дата надходження 24.01.2020
автор: