Я обійми Твої відчуваю
На зимових холодних вітрилах.
Коли виклики нові шукаю,
То маневрую на Твоїх крилах .
В дні самотні Ти поруч гуляєш,
Хочеш щастя для мене відкрити.
Ти зі мною кохаєш й страждаєш,
Вмієш з думкою Ти говорити.
Я не завжди буваю відверта
І не вмію як Ти всіх любити,
Бо душа, часом, болем затерта,
Я не можу про все говорити.
І так добре, що Ти й так все бачиш
І у темрямі світиш любов'ю,
Стіни всі на шляху передбачиш
Й захищатимеш своєю кров'ю.
Я не вмію як Ти всіх прощати
І собі часто я не прощаю.
Буду правду з тобою шукати.
Ти лиш будь поряд, прошу, благаю.
Отче Боже, мій Батьку Всевишній,
Моє світло, повітря, натхнення,
Пригорни теплом в ранок прийдешній
І зустріти дозволь сьогодення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862448
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2020
автор: Галина Кудринська