Обманутий

Ненавиджу  брехню  я,
Я  не  виношу  сглазу  -  
Ти  викинь  ті  порожні  обіцянки
У  смітник  -  то  є  лиш
Нептрібний  мусор!

Я  навіть  не  захочу
Його  врятувати  -  хай
Перероблять  його:
Мені  є  все  одно!
Відкинути  бажання

Підняти  її  знову,
Бо  ця  брехня  -  отрута,
Смертельніша  від  всіх!
Чекати  цілу  вічність
На  те,  що  не  існує  -

Ніколи  не  вродиться,
Хай  лежить  в  небутті!
Воно  є  непотрібне,
Лиш  серце  ранить
Ним.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2020
автор: KunYKA