Втомилась від життя – обман навколо…
Як звірі люди, світ неначе дикобраз…
Ніхто не бачить іншого проблему,
Не відчуває сліз чужих й образ…
Нема стабільності, бажання, цноти…
Лиш вигоди шукає кожен з нас…
Не в моді чесність, щирість і кохання –
Душа втрачає сенс і сили раз у раз…
Нема відповідальності та страху,
Бажань чогось в світі домогтись…
Коли ж нахлине й сум бува пекельний,
Чекають, що само якось повинно обійтись…
Користі всі шукають лиш й поради…
Підтримки, вигоди, усмішок і турбот…
Я ж бо жива і також маю миті,
Коли чекаю й на зустрічний крок…
Я ж не скарбничка радості й чесноти –
Мене не варто як скарбничку тормосить…
Я теж жива та відчуваю часто болі,
Хоч допомоги і не звикла попросить…
Я не ресурс, як нафта, газ , чи руди…
Зігріти всіх не в силах й крадькома…
Згораю вщент, неаче свічка,на даремне
Та не тривожу інших, залишаючись сама…
Ніхто давно мене не гріє почуттями,
Мабуть, ніхто ніколи і живою не вважав...
Спливає час, та не зажили давні рани…
Моїх бажаннь період так і не настав…
Мене сприймають тільки як розраду,
Продукт, що не відмовний у світах…
Котрого кожному доволі треба дати,
Щоб легше всіх проблем здолати шлях.
А де душа моя та біль її жагучий..?
Хто зрозуміє, хто почує й віднайде?
Підкаже хто навіщо я існую в світі…
Й для чого дух мій ще бунтує і живе?...
Моя родина?.. – й думати даремно…
Невже і син таким ото «продуктом» є,
Котрого лиш тоді прийматимуть насправді,
Для інших шлях коли підкаже й віднайде...
Моє житло?.. – чуже воно хоч рідне…
А друзі... А чи справді друзі є ..?
Коли лише для них корисна завжди –
Тоді їх круг – пристанище моє…
Мій сенс життя – долати щоб прожити!
Без горесті, без сліз і без страждань…
А де ж воно, життя моє насправді..
Яке лиш Богу віддавало б дань?
Нема нічого – вільна я як завжди…
Занадто вільна, як небесне полотно...
Нема опори ..? – та нема і зради…
Я сильна – не впаду на дно!..
#поезія_Іванна_Осос
©Іванна Осос "Я просто Жінка" (2010р)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862303
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2020
автор: Lilafea