Хочу йти не рахуючи верст

Я  живу  серед  війн  і  звитяг:
Десь  –  борюся,  а  десь  –  страждаю.
Я  природи  земне  дитя
Й  України  –  святого  краю.
Я  шукаю  безсмертя  й  життя
І  грішу,  і  списи  ламаю,
Та  шукаю  шляхи  каяття,
Тільки  спокою  ще  не  маю.  

Я  живу  у  полоні  краси,
Хоч  не  зовсім  в  ній  розуміюсь.
Сніг  навідався  вже  до  коси,
Я  ж  потрапити  в  казку  мрію.
Хочу  йти,  не  рахуючи  верст,
Щоб  людське  в  людях  осягнути
Пронести  незап’ятнаним  хрест
Й  під  вагою  його  не  зігнутись.
19.01.2020.
Ганни  Верес  (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862228
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2020
автор: Ганна Верес