ДВІ ЯГІДКИ

[i][color="#00d5ff"]        …[color="#0a647d"]отака  чудасія  щойно
       мала  місце  в  Кельні,
       де  зима    –    не  зима,
       а  літечко  –  як  квіточка...
       Отака  знакова  "плутанка"  
       в  День  Соборності  нашої.  [/color][/color][/i]
[youtube]https://youtu.be/O06wNpYip7E[/youtube]
[i][b][color="#8b05a6"]Зима  щадить  зухвалих  і  сміливих:  
їм  не  страшні  ні  хуги,  ні  мороз,
ні  суховії,  ні  липневі  зливи–
ніщо  до  них  не  тулиться  всерйоз!

...Дві  ягідки  красуються  на  сонці,
несуть  в  життя  несхитний  позитив  –
вони  законів  вічних  охоронці,
ченці  начал  –  Небес  прерогатив.

Ті  посланці  вросли  надійно  в  землю,
підправивши  буттям  своїм  дизайн,
аби  краса  вражала  нас  приємно,
аби  вдалась  розгадка  сущих  тайн…

І  дай  нам,  Боже,  ту  красу  примножить:
ростити    сад,  леліяти  дітей,
щоб  роль  свою  відчути  міг  би  кожен  
у  втіленні  Всевишнього  ідей!

Дві  ягідки  –  підтекст  одної  суті:
чуже  й  своє  –  немовби  два  крила.
Нехай  до  них  увага  в  нас  прикута  –
дуальність  ту  природа  нам  дала.
                               
Дві  ягідки  –  одне...  єдине...  ціле,
як  ненька  рідна  і  один  народ,
одні  турботи  і  єдині  цілі,
земля  єдина  –  
                                                 як  один  Господь![/color][/b]

21.01.2020,  Kln,  BRD

На  світлині  автора      ота    чудасія:      райські
яблучка  серед  зими  і  як  прототип  єдності,
неперервності      поколінь    –    внучка  Ханна,  
одіта  в  тон  Едему...  У  дворі  будинку.
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862221
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 22.01.2020
автор: Олекса Удайко