Лиха реальність

Хто  нам  про  мир  тут  говорив,
Кого,  куди  й  чого  відводять..?
Насправді  ж  ШОУ  на  крові  –
Народ  лише  в  оману  вводять!

Десь  плаче  мати  не  одна,
Чекаючи  із  пекла  сина..,
З  коханим  необвінчана  вдова
Та  їх,  ще  не  народжена,  дитина…  

Де  ж  марш  і  траурна  хода…,
Чому  забуті  всі  ті  люди…
Що  й  в  Україні  полягли  
Й  весни  у  них  уже  не  буде?

Ось  знову  смерть,  пролита  кров…
Це  «брат»  отак    лихий  святкує,
Ще  лиш    артистів-москалів
Нам  в  Україні  тут  бракує…

Своїх  «театрів»  ніде  діть  –
Вже  в  Мінстерствах  та  у  Раді
Тут    кожен  грає  свою  роль,  
А  цьому  «цирку»  дехто  й  раді…      

Знов  смерть  і  сльози  день  у  день  –
Глумиться  нечисть  в  Україні,
А  хтось,  як  іменинний  торт,
Уже  кромсає  землю    нині…

Так  завтра  й  матір  продадуть,
Якщо  зуміють  кус  скосити,
Бо  й  болю  не  дано  відчуть,
Не  здатен  справді  хто  любити.

Лише  мамоні  навчені  служить
Мабуть,  оті  «слуги  народу»  –
Нема  святого  в  них  в  душі,
Чи  і  душі  не  було  зроду!

А  для  картинки  вміють  все  –
Заплакати,    чи  й  посміятись
«Яка  різниця?»,  як  нутро  пусте  –  
Бездушним  Бога  не  дано  боятись!

Лиха  реальність  вже  панує  скрізь  –
Мир  не  прийде  отак  зненацька…
Щоб  Україну  захистить  від  сліз,
Пролита  кров  тут  не  дарма  козацька!

«За  мову,  віру,  за  народ!»  –
Нехай  нестерпна  злоба  не  вчухає!
Якщо  й  на  смерть  заради  рідної  землі    –
То  гріх  такий  й  Всевишній  нам  прощає!


20.01.2020
#поезія_Іванна_Осос

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861990
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2020
автор: Lilafea