І ви лишаєтесь одні

Нещасний  ранок..  рання  мить..
Болить..  щемить..  душа  пече..
У  грудях  полум’я  кипить..
не  сльози,  кров  з  очей  тече.

Куди  подітися  нате?  
Думки  розумні  де  ви  ділись?
В  підніжжі  руно  золоте,
а  над  столом  отим  наїлись.

Чи  кривожери  ви?  Чи  хто?
У  вас  знімають  із  плечей
пошите  янголом  пальто
для  гріхом  зроблених  людей.

І  ви  лишаєтесь  забуті..
одні..  самотні..  голі.
Брехнею..  зрадою  укуті..
без  шансу..  сили  й  волі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2020
автор: Артур Шадура