КУТОЧОК НЕПОРОЧНОЇ КРАСИ



Вода  у  річці  чиста  і  дзеркальна,
В  ній  неба  відображена  блакить,
І  диск  горить  на  ньому  сонцесяйний,
Погойдує  їх  вітерець  легкий.

Земні  розлоги,  як  і  всю  Вселенну,
Освічує  проміння  золоте.
П’янке  повітря,  ца́рини  зелені,
Кульбаба  уздовж  берега  цвіте.

Місцина  дивовижна  мріє  в  тиші,
І  відпочинком  пеститься  душа:
Над  головою  шепче  тихо  листя,
Сріблястим  блиском  мерехтить  вода.

Безлюдно  тут,  так  тихо  і  спокійно,  –
Куточок  непорочної  краси,
Сюди  приходить  буду  неодмінно
Послухати  природи  голоси.

04.05.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861863
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2020
автор: Martsin Slavo