По-настоящему важно только то, что трогает сердце...
Если ты идёшь по улице в хмурый и холодный день и вдруг чувствуешь, как что- то нежное касается твоих ресниц, сердце твоё наполняется светом и теплом, а на твоём лице невольно вырисовывается самая очаровательная улыбка... Знай, что в этот самый момент кто-то очень хороший с любовью думает о тебе...
© Алина Ермолаева
И душа замирает в белоснежной тишине. И счастье падает на плечи белым снегом. Зима кружится над землей, творит волшебную сказку. Руки мерзнут, сую их в карманы, а сердце согрето теплом любви. Снег целует щеки и они пылают румянцем. Иду, вплетая свои следы в общий узор мира. Ну и пусть праздники позади. Зато впереди вся жизнь...
© Анна Корягова
На самом деле, по-настоящему важно только то, что трогает сердце. Ничто на свете не имеет большой ценности, если в душе Вам на это наплевать. Но даже самое крошечное, с точки зрения, окружающих, событие, может перевернуть всю жизнь с ног на голову и наоборот. Наверное, в конце пути с нами остаётся только то, что мы по-настоящему прочувствовали. Наши печали, радости, слезы, переживания- всё то, что мы подарили кому-то и, вместе с тем, оставили себе. Мы можем забыть какие-то имена и очень важные даты, но никогда не забудем тех, кто заставил наше сердце биться чаще, сжиматься, болеть или, наоборот, летать от наслаждения. В конечном итоге, жизнь - это совокупность того, что прошло по нашим венам и нервам, что легко коснулось кожи, чтобы прочно под ней засесть или оставить незаживающие ожоги. Мы есть то, что выстрадали, перенесли, перебороли в себе, что искренне любили и ненавидели. Всё остальное не имеет значения.
© Алина Ермолаева, «Отвоюй меня у Небес...»
Перевела на украинский язык 18.01.20 10.47
По-справжньому важливо тільки те, що зворушує серце...
Якщо ти йдеш по вулиці в похмурий і холодний день і раптом відчуваєш, як щось ніжне торкається твоїх вій, твоє серце наповнюється світлом і теплом, а на твоєму обличчі мимоволі вимальовується сама чарівна посмішка... Знай, що в цей самий момент хтось дуже добрий з любов'ю думає про тебе...
© Аліна Єрмолаєва
І душа завмирає в білосніжній тиші. І щастя падає на плечі білим снігом. Зима кружляє над землею, творить чарівну казку. Руки мерзнуть, суну їх у кишені, а серце зігріте теплом любові. Сніг цілує щоки і вони рум'янцем палають. Йду, вплітаючи свої сліди в загальний візерунок світу. Ну і нехай свята позаду. Зате попереду все життя...
© Ганна Корягова
Насправді, по-справжньому важливо тільки те, що зворушує серце. Ніщо на світі не має великої цінності, якщо в душі Вам на це наплювати. Але навіть сама крихітна, з точки зору оточуючих, подія, може перевернути все життя з ніг на голову і навпаки. Напевно, в кінці шляху з нами залишається тільки те, що ми по-справжньому відчули. Наші печалі, радощі, сльози, переживання - все те, що ми подарували комусь і, разом з тим, залишили собі. Ми можемо забути якісь імена і дуже важливі дати, але ніколи не забудемо тих, хто змусив наше серце битися частіше, стискатися, хворіти або, навпаки, літати від насолоди. Зрештою, життя - це сукупність того, що пройшло по наших венах і нервах, що легко торкнулося шкіри, щоб міцно під нею засісти або залишити незагойні опіки. Ми є те, що вистраждали, перенесли, перебороли в собі, що щиро любили і ненавиділи. Все інше не має значення.
© Аліна Єрмолаєва, «Відвоюй мене у Небес...»
Переклала на українську мову 18.01.20 10.47
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861723
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2020
автор: Тома