Сподівалась земля

Сподівалась  земля  на  волю,
Як  Майданами  відгула,
На  жадано-щасливу  долю
Від  столиці  і  до  села,
Заплативши  сповна  синами,
Що  злетіли  у  небеса,
Та  послала  Москва  цунамі  –
Схід  палає  і  не  згаса!

Чом  же,  доле,  ти  відвернулась,
Ледве  мріє  в  повітрі  слід,
Під  рашистів  мечем  зігнулась,
Як  тоді,  майже  сотню  літ?
Не  дозволь  себе  ґвалтувати,
З  духом-силонькою  зберись,
Встань  на  повен  зріст  проти  «вати»
І  за  волю  святу  борись!
17.01.2020.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861679
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: Ганна Верес