Порожнеча… густа порожнеча,
Лиш пугукають мрії розбиті…
Просто втеча, з реальності втеча,
В забуття закарбовані миті.
Просто сіро… туманно-сіро,
І барвистості в світі немає,
Давно, зараз і скоро – тріо,
Що, якось, на плаву тримає.
Тихо-тихо…волає думка,
Під ритмічні сердечні удари,
А зі снів набрида ніч-віщунка,
Як присяжний, благає кари…
Порожнеча… густа порожнеча,
Ні кінця і ні краю немає,
Лиш маленький каганчик віри,
У куточку душі дрімає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861668
Рубрика: Нарис
дата надходження 17.01.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч