На схилі літ

Ти  мені  і  в  пізні  роки
Сонця  ясен-світ,  
Не  сумуй,    що  одинокі
Ми  на  схилі  літ.
Вже  ні  я,    ні  ти  нездатні
До  важких  робіт  -
Йде  зима,  ступа  на  п`яти,
Не  питає  літ.
Все  частіше  в  нашу  хату
Слабість  загляда
І  які  в  нас  з  віком  втрати
Чомусь  не  пита.
А  колись  була  в  нас  сила,
І  раділи  ми.
Мабуть,    вона  залишилась
З  іншими  людьми.
Бо  про  нас  чогось  забула
Як  іде  зима  -
Може  на  шляху  заснула,
Змерзнувшивши  й  сама,
Чи  вже  й  світ  зійшовся  клином,
Що  ослабли  ми?
А  ми  хочем  лиш  єдине:
Силу  нам  верни.
Не  вертає  і  не  верне
Навколишній  світ,
І  в  минуле  не  поверне
Через  товщу  літ.
Та  за  те  у  нас  є  діти,
Внуки  молоді-
Допоможуть  нам  прожити
На  важкій  путі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861654
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: Анатолій Сулим