Дух лісу

У  чому,  у  кому  дух  лісу  живе?  
В  причинних  печерах  жуків  під  корою.    
У  вальсі,  коли  легковій  із  собою  
Над  озером  панночку  –  листя  веде.      

Коли  сам  у  лісі,  все  наче  твоє.  
Немовби  людина  у  нім  не  ступала.  
І  щось  (може,  все  це)  бере  за  живе.  
Ця  легкість  і  ця  прохолода  тривала.  

Тут  кніксен  для  сосен  –  іще  етикет.  
І  зрідка  шпаки  променадять  у  фраках.  
От,  наче,  все  тихо,  насправді  –  бенкет,  
В  численних  граційних  утаєний  знаках.  

У  ніжній  симфонії  літнього  дня,  
І  в  зливі  осінній,  що  котиться  грізно.  
Дух  лісу  –  природи  строкате  життя  
Відізветься  давнім  і  свіжим  первісним.  

16.01.2020  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861632
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.01.2020
автор: DIaMONd88