ВАРТОВИЙ

Чи  на  радість,  а  чи  біду,
Образ  її  потряс.
Я  на  побачення  іду,
Неначе  перший  раз.

І  так  завжди,  пече  вогнем
І  серце,  і  душа,
Як  кличе  голос  той  мене,
Що  долю  воскреша.

Побачив  образ  дорогий,
Летів,  а  не  ішов.
А  вечір,  ніби  вартовий,
Беріг  мою  любов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2020
автор: Віталій Назарук