То мов безодня

Погляд    до  неба….  мов  безкінечність,
Голуба,  сіра,  часом  мінлива,
Думка  літає…  життя  чи  смертність,
На  нас  чекає…  щастя  чи  диво.

Світ  потойбічний…    ніхто  не  знає,
То  мов  безодня,  домисли,  віра,
Як  хтось  уходить,  серденько  крає,
Сонце  сховалось,  пелена  сіра.

Чом  відбирає?  Тебе  не  спита,
І  хто  дав  дозвіл,  життя  забрати?
Яке  ж  то  горе…  в  молоді  літа,
Уходять  діти…  за,  що  й  не  знати.    
               

10.01.2020р



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2020
автор: Ніна Незламна