Вплітаючись у гіркувато-димний вірш...
Сны осени пригрелись в лапах сосен,
продрогшие в дурманной дымке сны….
Свет солнца, раздробив туманность плёса,
метался возрождением весны….
Казалось – сны сбываются. Казалось,
что снова молодость – плыл ветер, пьян и тих….
О, как в тот год мне сладко вспоминалось….
Вплеталось в горьковато-дымный стих….
............................
А світло сонця, роздрібнивши вітра сплин
кидалося відродженням весни..
Здавалося – всі сни мої збуваються.
Здавалося,
що знову молодість – повільно ранок плив ,
п'янкий і тихий...
Вплітаючись у гіркувато-димний вірш...
Про те, як...
Насолодою світанку
сни осені пригрілися
в лабетах сосон,
та потім змерзнули
в дурманному серпанку...
Про те, як...
Крихкий наст
нахрупав ритм новий,
жагу по бездріжжю
...і проліскам в зеленому вбранні
галявини
мого
самотнього дитинства ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=86093
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.07.2008
автор: Ицхак Скородинский