Початок стежин, самотності жах…

Свої  у  нас  долі  і  є  власна  у  кожного  путь.
Як  добре  під  вечір  слухати  життєві  сонети.
...Початок  стежин,  самотності  жах  куди  нас  ведуть?
Обсіли  нас  присмерки  і  на  дорогах  замети.

Всі  наші  сльози  -це  не  пухнастий  розсипаний  сніг.
У  серці  нездоланне  горіння  і  втрати  живих.
Знак  слави  і  мужності  породжує  підлість  і  гріх.
Не  приховати  цвітіння  багатих,  злочини  їх...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860782
Рубрика: Нарис
дата надходження 09.01.2020
автор: Маг Грінчук