Прозорий погляд твій
та змах прекрасних вій.
Для когось мить - для мене світ.
І зачарований я ним пірнаю...
Більше не болить.
І так спокійно, наче в мами на руках.
Заснули всі мої тривоги
і спокій на душі настав.
Тихіше. Мить.
Ловлю її.
Тихесенько,
як помах крил метеликів,
як лісовий струмок.
Лунає мить до мене,
як лагідний дзвінок.
Це мить. Та вона вічна.
Не буде їй кінця.
І зачарований я нею,
пірнаю у життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860678
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2020
автор: Олександр Лісний