Футбол, футбол…
Колись ти був футболом -
Великим спортом, святом для людей…
… сьогодні Біла грає з Жердям,
А я в команді - воротар,
На майці номер перший,
А на душі спекотний жар.
День літній, та дощить погода,
Прийшло ж на свято все село,
Ні капелюхів, ні хусток не шкода.
Програти-ні, бо всіх охопить зло,
- Гравцям ганьба, зневага, сором,
Сільським кричати будуть хором…
… а я ж малим колись ганявся за м’ячами,
Хутенько їх з кущів, з болота діставав
До дому біг із стадіону я з плачами,
Коли мій «Колос» програвав…
Сьогодні ж маю вирішальний голос -
Ворота захищаю я в команді «Колос».
… ось вже на лавці два дядьки побились,
Суддя від когось там втікав…
Нечесно ж нам пенальті присудили,
Бо «Колос» Жердя вигравав …
На мене всі з надією дивились
Ні звуку з вболівальників юрби…
Та згуртував свої я воротарські сили
Й удар в красивому стрибку… відбив!
І стало на душі і радісно і любо …
Так, ми тоді районний взяли кубок,
Так, ми усіх противників перемогли,
А сльози із дощем потоками текли…
Футбол, футбол…
Колись ти був футболом -
Великим спортом, святом для людей…
ID: 860065
© автор: Ivan Kushnir-Adeline Сільський футбол
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860065
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline