Українська мова - не сирота, бо люба людині.
Має вона світову славу та слов*янську родину.
Досконалість, прихована енергія, білі крила,
Музикальність, мелодія звуків - цілюще вітрило,
Котре творить почуттєвій зв*вязок суспільства й народу.
Світе ясний, світе вчасний країні дав щедру вроду.
Звуки рідної мови, наче образ рідного краю.
Я люблю і тому знаю співзвучне слово"кохаю".
В серце істоти вливається золотоносна ріка.
Гнучкість, приємність - мовна сила, яка достатньо легка,
Що виблискує хвилями мелодій народні пісні.
...Рясно звучать,- виразно, сонячно на людському "жорні".
Мова - життєдайний ручай, течія вічна, співуча.
Це дихання дібров, подих трав і гір, - земля родюча.
Це нив зростивших добрий урожай і радості струна.
Та, яка нас вчить берегти всіх красу і любов здавна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859738
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.12.2019
автор: Маг Грінчук