Тиха засніженість теплих дум, бажань на душі.
Сірі тумани, дощі... Ждемо сріблисті сніги.
Лист останній спадає, мов календар залишив.
Люд в земній турботі ціною своєї снаги.
Ясна зірка благословила людям мирний час.
Сипляться з неба сніжинки - білі квіти дощів.
Світе мій, Україно!.. Новий рік спішить до нас.
Не сумуйте земляки, всі підвладні чарам слів.
З боєм годинника піднімемо келихи ми.
І дванадцять проб*є - ігристий напій оживе.
"Світ знайомий пізнаю", - озветься-пискне миша.
Сніготаль. Людина і мораль. Все це не нове...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859552
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2019
автор: Маг Грінчук