Тобі моїх кохань замало?

Загульні  хмари  і  дратують,  наче,  нас
Та  дощ  дарують,  і  сніги  шампунні.
…Ти  пропонуєш  мені  вранці  ананас,
А  не  бекон  в  яєчні…    Та  нехай….  Красуня  ж  -
Заводить  торси    тілом  загортальних  паст!

З  розщелин,  наші  хмари  вранці  полетять
На  люд  –  й  сніжинками  та  їжачками-краплями.
--Чому  ти  викликав  у  неї    почуття?
Тобі  моїх  кохань  замало?,  -  жінка  дряпала.
--Я,  може,  й    іншим  не  казав,  що  в  них  –  не  так…

13.12.19  р.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859410
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Юхниця Євген