мистець, що горнеться до влади –
за кістку з панського стола
кровного батька й рідну неньку зрадить
від Бога одречеться і од віри
ради гордині і бабла,
ради престижної (московської) квартири
а щоб набутого не відібрали владні боси –
усе життя
буде служить на задніх лапках, яко пси:
за шмат московської гнилої ковбаси –
чи думав хто, що матір продаси?
що у припадку рабської любові
спаплюжиш рід батьківський і над-рід,
і обкаляєш материну мову,
якою в українській хаті
Господь розверз тобі вуста –
німому немовляті
іуда ти іскаріот…
то от
годованцю імперського кремля –
тебе за зраду відринула сама земля:
на всіх її стежках позападали твої сліди,
де ти дитиною ходив;
а перші самі, ті, що тюп-тюп до мами –
наповнились ропою, мов сльозами
зневаженої рідної землі
і каменями стали на могилі,
всього, що тут тебе ростило і любило
…прости їм, Господи, прости-помилуй…
27.12.2019
іменитий радянський кіноактор,
виходець з українського села на Одещині,
а нині «корінний» москвич, насміхається
у відео над українським звучанням власного
прізвища, що закінчувалося в українському
звучанні на «вий»,
а тепер «велічаво оканчіваєтся на «вой»,
і над українською мовою своїх колишніх
односельців, отже – власних батьків-дідів
і прадідів –
прости, Господи, манкурта сього,
але такі як він уже вкотре Україну
кацапам підкладають: матеропродавці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859377
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2019
автор: Валя Савелюк