А маргаритки ще цвітуть,
Цвітуть , не до морозів їм,
В моїм саду вони ростуть,
Нічого дивного у тім.
Немов перлиночки малі,
Вони суху траву пробили,
До сонця пнуть голівки ці,
Щоби тепло його відчули.
Коли їм часто чогось соромно,
Стають їх вушка рум'яніші,
А ще, напевно, коли холодно,
Такі ці квіти, найскромніші.
І зашаріються вони,
А згодом снігом ще ся вкриють,
Будуть чекати до весни,
Й свою красу людям розкриють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858971
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2019
автор: Haluna2