Ой який дарунок дав Ти мені, Боже!
Є у мене рідне, світле слово гоже.
Привітне та щире, добре та барвисте,
щедре та веселе, дзвінке, голосисте.
Є і для усмішки, радості й поради,
і для відпочинку, й праці, для розради.
Чисті та іскристі в нім дзвенять потоки,
в нім квітують весни, з ним минають роки.
Слово до словечка... Вже лунає мова!
Тішить, душу гріє ніжна колискова.
Навіть соловейко нашу мову знає,
він слова-перлини в росах розсипає.
А вранці-раненько їх збирає сонце
й знову сипле щедро у кожне віконце.
Ці слова-дарунки веселять серденько...
То ж "Доброго ранку!" зичимо раненько.
Ой який дарунок дав Ти мені, Боже!
Є у мене рідне, світле слово гоже.
Всі слова-краплинки сонечком зігріті.
І тому найкраща рідна мова в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858782
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2019
автор: Надія Башинська