Північний вітер


Відходить  світлий  день  в  холодну  далеч
Північний  вітер  без  упину  дме
І  сонечко  втекло  кудись  за  Галич
Холодне  посиніле  і  німе.

Отого  вітру  найлютіший  подув
Пролізе  крізь  шпарину  хоть  куда
Вже  й  на  живій  ріці  всьому  на  подив
Синіє  ціпеніюча  вода.

Поблідли  трави  зсушені  морозом
Сумні  дерева  дивляться  на  світ
Замерзлі  краплі  наче  мертві  сльози
Звисають  перламутром  з  чорних  віт.

Уже  в  снігу  висока  полонина
Тай  по  низах  біліє  де  не  де
Коли  тепер,  коли  всміхнеться  днина
Спитать  кого  б  коли  тепло  прийде.
2019р.
Парище.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858777
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2019
автор: Мартинюк Надвірнянський