Не зосталось нікого

Вже  місяць  життя  немає,
Затихли  пташині  розмови.
Вже  місяць  ніхто  не  вмирає,
Раніше  ж…знову  і  знову
Під  землю  текли,  божевільні,
Стирали  сліди  перемоги,
Боролись  за  дихання  вільне,
Тепер  не  зосталось  нікого.
Малюнки  не  скажуть  правду,
Вони  не  існують  ʺпозаʺ.
Цей  світ  ще  доволі  уявний,
Хто-зна,  хто  пише  нам  прозу.
Хтось  заховався  за  хмари,
Звідти  жорстоко  сміється.
Внизу  лиш  рахують  удари,
Скільки  лишилося  серцю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858575
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2019
автор: Юлія Рябенко