За ніч світ покрився інеєм, змерз.
Царювати прийнялася Зима.
Бог на небі всі засіки розверз –
сипле борошно на нас жартома.
Закрутило, замело навкруги,
зимний морок загляда у вікно.
Ми на різні перейшли береги,
і в душі моїй сніжить вже давно.
Ліхтарі в дворі підсвічують сніг –
той кружляє, як метеликів рій.
Я дивлюсь на них, неначе у сні
і пригадую, що ти – вже не мій...
Ранок спуститься з небесних вершин,
буде кава на сніданок й омлет...
Буде вписаний в майбутні вірші
цей засніжений, нехитрий сюжет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858369
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2019
автор: Денисова Елена