Ну от і все. І свічка догорає…
Дороги різні й різні в нас світи.
Ти кажеш, ніби все колись минає,
Прощання наше - спалені мости.
Не знайдені єдині ті слова,
Які сплели б назавжди наші долі.
Я в білій сукні мріями пливла
В життєвій п’єсі ж поміняли ролі.
Опущені куліси сподівань,
В відносинах заміна декорацій.
Кохання кадри стер ти без вагань,
Відбитки душ без ідентифікацій.
Ти все сказав і не твоя вина,
Що так беззастережно довіряла,
Любові глибину, усю до дна
Все чистою монетою сприймала.
Вагон пішов і спорожнів вокзал,
Фата лише десь угорі літала…
Самотність починала карнавал,
Розлука стрілки часу коливала.
Л.Г.,нічого особистого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858295
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2019
автор: Олеся Лісова