Теперішня Зима, як і торішня,
гірких казок гортає сторінки,
про майбуття все знає, про колишнє
й ховає сум у білі рушники.
Насіння забуття крізь хмари сіє,
байдужістю вибілює міста.
І тільки-но на дворі потемніє,
цілує перехожих у вуста.
Й вони, від ласк красуні захмелілі,
не бачачи її молящих рук,
зникають у примарній заметілі,
а їм услід сміється сивий крук...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858281
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2019
автор: Денисова Елена