Вдень трудиться сонце... А захоче спати,
поспішає й стежка до своєї хати.
Через гай наш в'ється, де дзвіночки сині,
й дзюркотить прозоре джерельце в долині.
Як сонечко вранці вмиється росою,
з ним проснеться й стежка, зватиме з собою.
Візьмемо швиденько свої козубочки,
збиратимем дружно ягідки й грибочки.
Підростем - покаже шлях у світ широкий,
приведе додому стежка й через роки.
Нас чекати будуть луг і тиха річка,
і батьківська хата, і струнка смерічка.
Ой, які ж веселі, мов птахи крилаті,
ці стежки вузенькі, як біжать до хати.
Хай же обминають їх усі тривоги,
й зустрічають радість сонячні дороги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858249
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2019
автор: Надія Башинська