Коли Сонце затьмарить жінка,
Вона - світло, вона – тепло.
Вона - зірка і намистинка,
У житті тобі повезло…
Ти встаєш, а у хаті світло,
В хаті тепло, горить в печі.
Значить любить і понад світом,
Ти це бачиш і вдень й вночі.
Чоловікові це за щастя,
Перед ним розстелився рай.
Ти бери з вуст її причастя,
Бережи її – не віддай…
Ти лелій таку жінку, друже,
Бо для тебе така одна.
І люби її дуже- дуже,
З нею випий любов до дна.
Коли Сонце затьмарить жінка,
Вона - світло, вона – тепло.
Вона - зірка і намистинка,
У житті тобі повезло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2019
автор: Віталій Назарук