[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KWVhbe5XMnQ[/youtube]
Минуле так вабить, лоскоче,
Безхмарне, щасливе життя.
Про це мені часто шепоче,
Не хоче душа забуття.
Туди, де не знала я суму,
Де трави у синій росі.
Несуть туди часто ці думи,
Життя обіймало в красі.
Туди, де цвіла матіола,
( Жаль запах тепер не такий),
І все було дивне навколо,
Полин тоді був не гіркий.
А поряд коханого очі.
Чому ж вони зараз сумні?
Згадай неповторні ті ночі,
Для нас у цвітіннім вбранні.
Приходжу не раз на світанку,
У край незабутніх думок.
Така це моя забаганка...
Дивлюся - зацвів наш бузок...
[img]https://avatars.mds.yandex.net/get-zen_doc/1222384/pub_5cdac5867a7fdb03496725f3_5cdac590c9c89500afe959f8/scale_1200[/img]
[img]https://www.stihi.ru/pics/2019/05/28/4552.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858124
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2019
автор: Н-А-Д-І-Я