Вокзали-вокзали, як нас проводжали
З домівки в далекі краї,
А потім, як ненька, завжди виглядали,
Даруючи миті свої
Ви милі і щирі, бо завжди любили
І віру у роки несли,
Ви, нас захищали від холоду й зливи,
Як діток своїх берегли
І згадка щаслива у серденько стука
Та згадуєм вас, ми щораз
І як у житті наставала розлука
Та ви, все чекали на нас
Спасибі рідненькі, що скільки вже років
Ви, вірність могли берегти,
Вокзали-вокзали, як друга домівка
І нам не забуть теплоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2019
автор: Наталі Косенко - Пурик